Рік. Минув рівно рік. Життя змінилося. Ні, не змінилося... Вон | NEOLena

Рік. Минув рівно рік. Життя змінилося. Ні, не змінилося... Воно переосмислилося. Цінності. Місія. Завдання. Партнери. Процеси. Все інше.

Раніше, сидячи в аеропорту Києва, думалося: «Який незручний аеропорт Дніпра! Щоб долетіти до рідного міста, потрібно витратити чотири години!» Смішно… Тепер, щоб приїхати з-за кордону до рідного Дніпра, треба витратити 2,5 дня.

Все інше. Ні, нічого не інше! Ми всі ті самі. Але ми стали кращими. Сильнішими. Дружнішими. Ми стали більше цінувати одне одного. Більше кохати. Більше співчувати. Більше розуміти та допомагати одне одному.

Цей рік змінив нас більше, ніж 31 рік незалежності України. Вороги катують нашу країну. А кожен із нас живе з думкою, що він робить для Перемоги менше, ніж може. І працює на те, щоб цей рік не перетворився на два роки чи на три. На те, щоб це розтягнуте на рік 24 лютого закінчилося якнайшвидше.

Ми переможемо. У цьому немає сумнівів. Але День Перемоги буде для нас і Днем скорботи... Ми плакатимемо про кожного, хто склав голову, захищаючи Україну. Про кожного мирного мешканця, вбитого російською ракетою чи снарядом в себе вдома. Ми плакатимемо разом з кожним, хто втратив рідних, коханих, дітей, батьків. З кожним, хто втратив свій будинок, місто й змушений поневірятися в евакуації… І поки що у нас немає Дня Перемоги – у нас щодня 24 лютого…